Як часто ви ловили себе на думці: «Я так і знав!»? Не завжди геніальність, а когнітивне спотворення, відоме як «ефект післязнання». Воно вбиває вашу здатність вчитися, не даючи побачити реальних...
Як часто ви ловили себе на думці: «Я так і знав!»? Не завжди геніальність, а когнітивне спотворення, відоме як «ефект післязнання». Воно вбиває вашу здатність вчитися, не даючи побачити реальних помилок і засвоїти уроки. Психолог Барух Фішхофф у 1975 році показав, як після візиту Ніксона до Китаю у 1972 році учасники завищували свої «передбачення» успіху. Їхні початкові оцінки кардинально змінювалися заднім числом, блокуючи аналіз помилок та справжнє навчання. Так, після фінансової кризи 2008 року, експерти та інвестори заднім числом «усвідомлювали», що крах Lehman Brothers був неминучим. Однак до 15 вересня 2008 року цей крах мало хто пророкував, що спотворює уроки минулого. Даніель Канеман, лауреат Нобелівської премії з економіки 2002 року, у «Думай повільно… вирішуй швидко» описує, як цей ефект заважає калібрувати нашу думку. Ми втрачаємо стимул перевіряти гіпотези, якщо вже всі знали. Щоб справді вчитися, активно фіксуйте свої прогнози до подій. Порівняння з реальністю - єдиний шлях до чесної оцінки та зростання. В іншому випадку, ваш мозок завжди буде «генієм після факту», повторюючи старі помилки.
Select how you want to watch this video
