У 1920-х, коли посуха спустошувала американські ферми, люди відчайдушно шукали рішення. Хтось пропонував науку, а хтось – обіцянки "майстра дощу". Сільськогосподарські втрати вимірювалися мільйонами доларів, і надії танули під палючим сонцем. Одним із найвідоміших був Чарльз Хетфілд, прозваний "заклиначем дощу". Він будував 20-метрові вежі в Каліфорнії та Оклахомі, використовуючи секретну суміш із 23 хімікатів, яка, за його словами, приваблювала вологу. За свої послуги Хетфілд просив до 4000 доларів, гарантуючи опади у таких місцях, як місто Лос-Анджелес. Він не завжди "викликав" зливи, але його обіцянки підтримували надію у охоплених пилом районах Техасу. Вчені метеорологи, як професор Алфред Генрі, висміювали методи Хетфілда, називаючи їх шарлатанством. Однак, коли поля були сухими, а худоба вмирала, фермери платили останні гроші за будь-яку можливість дощу. Хетфілд так і не розкрив свою формулу, але його історія відбиває розпач епохи. Лише через десятиліття, в 1946 році, Вінсент Шефер продемонстрував перше успішне засіювання хмар сухим льодом.