Здається, що густе оперення рятує пінгвінів від антарктичних морозів до -60°C. Але ж це не так! Головний секрет - особливий шар жиру, що досягає до 3 сантиметрів товщини у Імператорського пінгвіна, найбільшого виду, що мешкає в Антарктиді. Цей жир становить до 30% маси тіла дорослої особини, наприклад у пінгвіна Аделі, допомагаючи їм виживати у воді при температурі до -2°C. Товстий шар діє як чудовий ізолятор, створюючи бар'єр між холодним зовнішнім середовищем та теплом тіла. Пір'я теж важливе, але інакше. Вони щільно прилягають, утворюючи водонепроникний бар'єр, що запобігає намоканню жирового шару. До 70 пір'я на квадратний сантиметр у пінгвіна Генту! Це у кілька разів щільніше, ніж у більшості літаючих птахів, на кшталт чайок. Їхні лапи та крила залишаються холодними, завдяки унікальній системі кровообігу, яка називається "чудовою мережею". Тепла артеріальна кров віддає тепло холодній венозній, повертаючись до тіла вже охолола. Це мінімізує втрати тепла через відкриті кінцівки у крижаній воді. Отже, не тільки жир та пір'я, а й терморегуляція! А ще пінгвіни часто тиснуться один до одного в колоніях, наприклад, на острові Південна Георгія, щоб зберегти тепло, витримуючи навіть суворі бурі. Ось чому ці дивовижні птахи процвітають у суворих умовах Антарктики!